Електробезпека. 1.Причини нещасних випадків від електроструму різноманітні та багаточисленні
Обмен учебными материалами


Електробезпека. 1.Причини нещасних випадків від електроструму різноманітні та багаточисленні



а) випадковий дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою;

б) дотик до частин електроустановок, які випадково виявились під напругою внаслідок недотримання правил техніки безпеки, дефектів конструкцій та неправильного монтажу електрообладнання, пошкодження ізоляції або іншої неполадки;

в) попадання під напругу під час проведення ремонтних робіт на відключеному електрообладнанні внаслідок помилкового його включення;

г) відсутність надійних захисних засобів.

Заходи захисту від електроструму забезпечують недоступність струмопровідних частин для випадкового дотику шляхом ізоляції та загороджування; пониженою напругою; заземленням та зануленням електроустановок ; автоматичним відключенням ; індивідуальним захистом і ін.

Занижену напругу використовують при користуванні ручними машинами, та переносними ліхтарями, коли працюючий має тривалий контакт з корпусом цього обладнання.

Занижена напруга використовується в приміщеннях з підвищеною небезпечністю або особливо небезпечних для місцевого освітлення, а також для загального освітлення при розміщенні світильників на висоті менше 2.5м від підлоги.

Струми пониженої напруги використовують в електрозварювальних пристроях. Для забезпечення безпеки в ручних машинах з електроприводом інколи використовуються струми підвищеної частоти (200-2000Гц).

Захисними засобами називають прилади, апарати і переносні приспособлення, які мають своєю цілю захист персоналу, який працює біля електроустановок, від ураження електрич-ним струмом, електричною дугою і т.п.

Ізолюючі захисні засоби поділяються на основні і допоміжні.

До основних ізолюючих засобів відносяться такі,які надійно витримують робочу напругу електроустановки, і з їх допомогою людина може торкатись струмоведучих частин, які зна-ходяться під напругою.

До основних засобів, що використовуються при обслуговуванні електроустановок напру-гою вище 1000В, відносяться оперативні і вимірювальні штанги, ізолюючі та струмовимі-рювальні кліщі, вказівники напруги, ізолюючі пристрої і приспособи для ремонтних робіт. При обслуговуванні установок напругою до 1000В основними засобами вважаються опера-тивні штанги і кліщі, діелектричні перчатки, інструмент з ізольованими ручками і вказівни-ки напруги.

Додаткові засоби самі по собі не можуть забезпечити безпечність і використовуються тіль-ки як доповнюючі до основних.

При обслуговуванні електроустановок напругою вищою за 1000В додатковими засобами вважаються діелектричні перчатки, діелектричні боти, діелектричні коврики і ізолюючі під-ставки на фарфорових ізоляторах. Для установок напругою до 1000В додатковими засобами являються галоші, діелектричні гумові коврики та ізолюючі підставки.



2.

Електричний струм за ряду несприятливих умов може завдати ушкодження живому організму і викликати його смерть. Розрізняють атмосферну (блискавка) і технічну електрику.
Електротравма і умови, за яких вона виникає.
Для ураження електричним струмом мають значення: 1) властивості електричного струму; 2) умови його дії; 3) індивідуальні особливості організму.
Характеристики електричного струму: напруга, сила, вид і частота.
Величина напруги електричного струму має надзвичайно важливе значення. Небезпечний струм як низької (110-220 вольт), так і високої (понад 220 вольт) напруги. Небезпечним для життя вважається струм у 50 міліампер і смертельним - у 100 міліампер.
Змінний струм напругою до 450-500 вольт небезпечніший за постійний; обидва види струму понад 450-500 вольт однаково небезпечні. Особливо небезпечний змінний низькочастотний струм (40-60 коливань за секунду, тобто струм, який використовується в освітлювальній і технічній мережах).
Із збільшенням частоти небезпечність струму падає. Струми дуже високої частоти з десятками і сотнями періодів коливань за секунду безпечні. Вони застосовуються в медицині для лікувальних цілей.
Умови дії струму:
1) величина опору тканин тіла (шкіри), що залежить від її вологості, товщини, мозолистості, кровонаповнення;
2) площа і щільність контакту з електрострумом;
3) характер контакту зі струмонесучими предметами - контакт із двома полюсами або тільки з одним.
Ураження елетрострумом може відбуватися і без безпосереднього контакту з провідником струму (при напрузі понад 10 тисяч вольт).
Індивідуальні особливості організму (його стан, вік). Старі люди, діти, вагітні жінки, особи, які перебувають у стані сп'яніння, виснажені різними хворобами і голодуванням, ті, хто хворіє на серцево-судинні захворювання особливо піддаються дії електричного струму. І навпаки, під час сну чи наркозу опір організму значно підвищується.
Дія струму на організм. Електрострум може викликати теплову, механічу і хімічну (електролітичну) дію.
При тепловій дії утворюються опіки (широкі, глибокі) ІІІ, IV ступеня, при механічній - рани у вигляді розривів шкіри та інших частин, а також пробоїни різної глибини; хімічна дія струму виражається в електролізі водяних розчинів, що призводить до тяжких розладів тканинного обміну речовин, зміни структури клітин і тканин, відкладання металу в ділянці електропозначок.

3.

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища.
Основні чинники електричного характеру - це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму.
Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють:
- відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;
- невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник;
- фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця.
Відповідно до наведеного вище:
- пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму;
- пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не-відпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА - для постійного;
- пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібри-ляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.
Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.
Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження.
Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного.
Електричний опір тіча людини. Тіло людини являє собою складний комплекс тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок і т. ін. Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється, а питомий об'ємний опір (Ом-м) знаходиться в межах:


4.

Допоміжне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, що можуть виявитися під напругою має назву захисне заземлення.

Захисне заземлення має за мету знизити напругу дотику між корпусом електроустановки і землею до 42 В, і менше, що виникає в результаті ушкодження чи пробою ізоляції струмопровідних частин. Захисне заземлення варто відокремити від заземлення для захисту від розрядів статичної й атмосферної електрики.

Допоміжне з'єднання з землею нейтральних точок обмоток генераторів, силових і вимірювальних трансформаторів, дугогасних апаратів та інших ланцюгів для забезпечення нормальної роботи електроустановок називається робочим заземленням. Заземлення для захисту від розрядів статичної й атмосферної електрики здійснюється для відводу цих зарядів у землю.

Рис.12.6. Випадок дотику людини до заземленого корпуса електроустановки:

а - схема дотику;

б - еквівалентна електрична схема заземленої електроустановки

По-перше, визначимо значення напруги дотику Uдот, що прикладається до людини при дотику її до заземленого корпуса, з одного боку, і до ніг, з другого, а потім значення струму І, що протікає через людину в цьому ланцюзі.

З метою спрощення математичних перетворень по-перше, оперувати будемо провідностями ланцюгів, а потім замінимо їх опорами.

Таким чином, провідність заземлення Gз, провідність людини Gл і провідність ізоляції С1 проводу 1 щодо землі включені паралельно між собою і послідовно з провідністю С2 ізоляції проводу 2.


Последнее изменение этой страницы: 2018-09-12;


weddingpedia.ru 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная